Аптека-музей у Києві

У невеличкому світлому одноповерховому будинку неподалік від станції метро "Контрактова площа", поряд із дзвінницею Свято-Вознесенського Флорівського жіночого монастиря приховані скарби багатовікової історії аптекарської справи у Києві та Україні. Можливо, не така відома та популярна, як її львівська "сестра", ця аптека, тим не менш, має, що показати зацікавленим відвідувачам та чим запам'ятатися. Тут зібрано декілька десятків тисяч експонатів з історії вітчизняної фармацевтики та аптечної справи, що "приїхали" до музею з різних куточків країни, тож подивитися є на що.


Аптека на цьому місці з'явилася у 1728 році, коли німець Йоган Гейтер (або Ейстер), уродженець єстонського Тарту, відкрив тут першу у Києві приватну фармацію. Цей "титул" вона утримувала до 1770-х, коли власником був вже зять засновника, Георг-Фрідріх Бунге, провізор військової аптеки при госпіталі. Фармацією цей заклад був 111 років, після смерті Бурге перейшовши його синові, що запросив із Харкова провізора І.Тецнера, який згодом став співвласником аптеки. У 1818-1820 рр. на підвалах першої будівлі було зведено нові приміщення, які існують і сьогодні. Після початку Другої світової війни у будинку були склади, жили люди, проводили засідання, і лише у 1980-х відбулася реставрація, після якої у 1988 році й відкрився музей.


 

Сьогодні за старовинним фасадом та непримітною вивіскою все ще продають деякі ліки, але що навіть важливіше - демонструють аптечний посуд, упаковку, ліки, збори, меблі, знаряддя для виготовлення ліків, фармакопеї XIX та ХХ століть, а також російські, польські, намецькі та інші матеріали з аптечної справи. У вітринах та шафах музею можна побачити найрізноманітниший посуд для виготовлення ліків та трав'яних зборів, баночки, склянки та коробочки, старовинні рецепти, гербарії, гравюри, заспиртованих плазунів та крабів, картини, дивакуваті інструменти та незвичні деталі.
















Експозиція музею відтворює аптеку XVIII — XIX століть й включає 12 залів, розташованих на першому поверсі та у підвалі будинку, у тому числі дві інсталяції: підземну лабораторію алхіміка та хатину знахарки. За фото- та відеозйомку на вході беруть додаткову плату, але помірне, навіть таємниче освітлення не дозволяє скористатися можливістю та залишити на згадку більш повне відображення музею, тож увага та цікавість тут заохочуються, як ніде ще. Втім, винагорода допитливим не примусить довго чекати на себе.




Усі фото можна побачити тут. Використовуйте вільно за умови посилання на автора.

You Might Also Like

0 коммент.

НАПРЯМКИ

Крокуючи близькими та далекими стежками...