понеділок, 10 серпня 2015 р.

"Тиждень Японії"

Давно захоплююся культурою Японії та мрію відвідати цю чарівну країну. Але поки що такої можливості не маю. На щастя, здіснити подорож до "Країни, де сходить сонце", можна й не залишаючи рідного Києва - відвідавши "Тиждень Японії", який з 5 по 9 серпня 2015 р. влаштував Українсько-Японський Центр НТУУ «КПІ» в рамках "Арт-пікніку Слави Фролової".



Про захід коротко. Що добре:
- унікальна подорож до Японії посеред Києва :)
- інформативні лекції та документалістика;
- вражаючий перелік майстер-класів;
- захоплюючі спортивні заняття;
- Свято Бон - виступи прекрасних колективів;
- цікава ігрова частина: Ґо, Алґо;
- чудові фільми та аніме;
- окремі заходи для дітей;
- невеличкий ярмарок із тематичними товарами;
- приємне спілкування;
- фантастично позитивний настрій;
- усі заходи безкоштовні.

Що погано:
- спекотна погода; звісно, над нею організатори не владні, але тільки однієї розтягнутої над "кінозалом" тканини явно було замало;
- насичена програма часто змушувала обирати між кількома дуже привабливими заходами, хоча хотілося відвідати усі;
- організатори не очікували побачити стількох бажаючих відвідати МК та інші заходи, тож часто не вистачало столів, стільців та місць;
- нерівноцінний супровід у соціальних мережах (одні заходи рекламувалися окремо, про інші чомусь навіть не згадували, окрім як у загальній програмі);
- відсутність інформації про фото-виставку.





Особисто я потрапила на "Тиждень" лише на третій день, і дуже жалкувала, що не провела там усі п'ять. Бо, незважаючи на дуже приємні враження, зрозуміла, що пропустила чимало. Перш за все, протягом усіх днів відвідувачам цього куточку Японії пропонували низку майстер-класів на будь який смак! Тут були сумі-е (графіка), каліграфія, канзаші (прикраси для волосся), фурошікі (техніка складання тканини), оріґамі, монкірі (витинанки), ікебана, темарі (вишиті кульки), чай, кулінарія, традиційні танці, японська мова, манґа та гра на японській флейті шякухачі.


 

 

 


 

 



Мабуть, найбільший ажіотаж викликали кулінарні МК (а особливо частування за їх результатом) та примірка літнього кімоно юката. Тут були справжні натовпи. Але ж яка дівчина не хоче приміряти кімоно? Тим більше, коли навколо гуляють танцюристи у яскравому вбранні, а приміряти як жіноче, так і чоловіче кімоно тобі допоможуть - із вправністю майстра та щирою посмішкою.


 






 


Не оминули увагою й традиційні види спорту. Поціновувачі активних заходів мали змогу взяти участь у заняттях з кюдо (стрільби з луку), дзюдо, карате, айкідо та кендо (фехтування на бамбукових мечах). Так що кожен бажаючий мав змогу хоч на мить відчути себе мужнім самураєм.


 

 



 

 


Ті, хто прийшов на "Тиждень Японії" за корисною інформацією, напевне оцінили корисні та яскраві лекції про мандрівки цією країною та чудові документальні фільми про різні аспекти її культури. Любителі ігор мали змогу хоч весь день грати у Ґо та Алґо. Любителі кіно та аніме - ввечері, на великому екрані під відкритим небом подивитись чудові фільми та аніме. А поціновувачі сувенірів, чаю та смаколиків - купити собі щось до смаку чи на згадку на невеличкому ярмарку, де можна було знайти чудові книжки (особливо мене вразила змістовна "Історія японської архітектури та мистецтва" Галини Шевцової, якщо десь побачите - купіть, не пожалкуєте!), манекі-неко (котів удачі) у будь-якому вигляді, футболки, рисовий папір, туш, чай, солодощі та багато іншого.





Але найцікавіше дійство - свято Бон - відбулося у суботу ввечері і зібрало велику кількість глядачів. Тут були й Denkyo Taiko Dojo, що грали на традиційних барабанах вадайко, і майстри кендо з Kyiv Kendo Federation, і гурт "Київські соловейки" з МШ №29, що співали чарівних пісень, і Un Ryu, майсер гри на шякухачі, і демонстрація одягання кімоно від пані Ангели та колекції "Полотна втілених душ", і неочікуваний сюрприз - Танок Лева. Окремо хочеться відзначити Tsubomi Bon Odori, колектив, що усі п'ять днів невимушено і з запалом танцював традиційні японські танці та навчав ним усіх бажаючих. Я вивчила усі три, які вони демонстрували, і з невимовним задоволенням протанцювала б із ними ще не один раз. А ще дівчата та хлопці радували гостей яскравими літніми кімоно.




 

 



 



 




Хочеться висловити подяку Українсько-Японському Центру та усім, хто брав участь в організації "Тижня Японії" - ви молодці, що подарували киянам та гостям міста таке свято японських культури та мистецтв! Це було просто неймовірно, справді. Мене важко здивувати, але ви змогли :) І, думаю, не тільки мене. 

Наостанок - невелике відео зі свята Бон. Наступного разу (адже він буде, правда?) обов'язково візьму із собою штатив - у компанію до ікебани, кількох книжок, малюнків, фотоапарату, смаколиків, чаю та найприємніших вражень, без яких просто не вдалося піти з події ;)


Усі фото можна побачити тут. Використовуйте вільно за умови посилання на автора. По зображення більшої роздільної здатності звертайтеся особисто.

Повне відео - на вимогу.

2 коммент. :

 
biz.