Київ

Рай для любителів солодощів (МК)

Є люди, що не просто привносять яскравість та солодкість у життя, а присвячують цьому увесь свій час. І це не просто кондитери, а вправні чарівники та маги, бо з простих інгредієнтів - цукру, сиропу та води - здатні створити справжні радість та задоволення. Про що я? Про карамель, звісно ж! :)

Спочатку коротко. Що добре:

- це дуже весело, захопливо та смачно! :)
- процесс не потребує яких-небудь особливих навичок та вмінь;
- усі кроки, навіть ті, що робляться майстром, а не вами особисто, пояснюються та роз'яснюються;
- усе, що ви зробите протягом МК, ви забираєте із собою;
- МК чудово підходить дітям (віком від 4 років);
- простий та нешкідливий склад карамелі, тож дітям (звісно, у розумній кількості) можна безсоромно її куштувати;
- відносно невелика група працює у просторому приміщенні, відповідно оснащеному, тож нічого додаткового на МК приносити не треба, а місця та уваги ведучого майстрині вистачає усім;
- дуже позитивна, легка та приємна атмосфера, що її створює під час МК Світлана, майстриня та власниця майстерні карамелі.

Що погано:
- вартість МК - 170 грн; втім, карамель, що ви забираєте із собою, та задоволення цього однозначно варті!
- важко втриматись, щоб не доїдати рештки солодкого в процесі роботи, та й те, що забираєш із собою, дуже швидко закінчується :)

До складу простої карамелі входять лише 3 інгредієнти - цукор, глюкозний сироп та вода. Змішуючись у правильних пропорціях, прогріваючись та уварюючись, вони й утворюють те, із чим доведеться працювати протягом майстер-класа - липкувату пластичну субстанцію, що у теплому стані легко "обробляється" руками. Саме тому робочі столи у майстерні - із підігрівом: щоб маса залишалась теплою і не твердішала раніше, ніж треба. Ще в гарячому та рідкому стані карамель виливають на спеціальну поверхню та до частини додають харчові барвник й ароматизатор, створюючи кольорову карамель із бажаним смаком. Вдягаємо гумові перчатки - обов'язковий атрибут при роботі із харчовими продуктами, та починаємо занурюватись у казку!

У нормальному стані карамель - напівпрозора. Щоб вона набула білого кольору, до неї додають трохи лимонної кислоти, а потім багато разів перемішують, повісивши на солідний крюк. Дуже ефектний процес: насичуючись повітрям, "танцююча" у руках майстрині маса перетворюється на білу. Після цього її розкотують у здоровезну ковбасу, додають карамель, яку раніше "пофарбували", та потроху розкотують, скручуючи, у менші ковбаски. А далі - на що вистачить фантазії! Звичайні "спіральки", сердечка, квіточки, змії, окуляри, котики, кульки, цифри, букви, крендельки та претцелі, зовсім дивні форми та варіанти - з карамельних "ковбасок" за допомогою самих лише рук та зовсім трохи - інструментів можна зробити будь-що! Наприклад, справжнісінького кита, що зиркав на нас оком з полиці майстерні, де яскравіли вкрай привабливі пакуночки з різнокольоровою карамеллю.

Звичайно ж, самими лише двокольоровими спіральками справа у майстерні "Snoepjes" не закінчується: карамель ручної роботи у вправних руках може набути будь-якої форми та конфігурації, від простих льодяників на палочці до міні-карамельок із логотипом компанії-замовника. Але якби нас навчали таким складним варіантам, як, наприклад, багатокольорові карамельні цукерки із зображенням полунички всередині, то, певне, ми б з'їли ще більше "відходів" та "залишків" у процесі і просто не змогли потрапити додому, прилипнувши до майстерні назавжди. Втім, це була б не така вже й погана доля ;)