Книга мандрів, о. Балі (Ч.5): Стежка Художника

Є в Убуді місцина, де майже посеред міста здіймаються вкриті тропічним лісом пагорби, між якими біжить дорога, що зветься Campuhan Ridge Walk, або інакше Стежкою Художника. Вона пролягає яскравою місцевістю, де з обох боків з-посеред дерев на сусідніх схилах вигулькують готелі, кафе, ресторани, магазини та житлові будинки, але на тому пагорбі, яким йдеш ти, здається, час зупинився, і гевея заполонила все навкруги, розмальовуючи зелень яскравими акцентами квітів та плодів.


Перш, ніж дозволити потрапити на власне Стежку, Балі ще раз нагадає, наскільки важливе місце у його житті посідають місцеві вірування. Фактично вона починається одразу за мостом через річку Сampuhan, за яким подорожнього зустрічає невеликий, але достатньо колоритний храм Pura Gunung Lebah, що ніби натякає: на цій дорозі твій внутрішній світ буде випробувано. "Меру" храма, схожа на пагоду, вказує напрямок руху, і за вежею, де очі кам'яних духів вже не слідкують за туристами, починається справжня пригода.




Загальна довжина Campuhan Ridge Walk - трохи більше 9 км, але не обов'язково проходити її всю. Найцікавіша, як на мене, її частина - на самому початку, коли дорога йде вгору, відділяючи пагорб, якою вона біжить, від сусідніх, де розташовано чимало будівель, тоді як безпосередньо навколо стежки - лише височенна трава, яскраві рослини та дерева, барвисті квіти та, подекуди, плоди. Трохи згодом кам'яна стежка, яка тільки й нагадує про цивілізацію, виводить до рисових полів та затишних бунгало, але після високої трави та крутих схилів вони, скорше, сприймаються, як вимушене продовження розвитку світу навколо.







Дорогою можна зустріти чимало традиційних балійських елементів: кам'яних статуй, різблення, невеличких святилищ та рисових полів. А ще - усі барви місцевої флори, що невимушено оточує кожну будівлю та рукотворний виріб. Коли ж ноги чи голова втомляться від споглядання навколишньої краси, можна зупинитися у затишному кафе та, сьорбаючи незвичний тропічний сік, споглядати світ чи малювати, відпочиваючи та готуючись до шляху назад.



А ще можна погодувати рибок, що живуть у пруді. Схоже, що вони раді кожній крихті.


І наостанок - сторінка з мого артбуку з фотографіями цього дня.


На сьогодні все. Далі буде :)

You Might Also Like

0 коммент.

НАПРЯМКИ

Крокуючи близькими та далекими стежками...