Несподівані подорожі - найцікавіші. А якщо вони ще й творчі, передбачають переліт в іншу півкулю та обіцяють цікаву мандрівку екзотичним островом, то очікування найприємніші. І тим більше позитивних вражень залишається, коли майже всі вони справджуються, якщо мова йде про "казковий" Балі та арт-подорож з "Артбукманією".

Перша сторінка мого артбуку

Взагалі-то я збиралася їхати в зовсім іншу частину планети й з абсолютно іншого приводу, але так склалося, що запланована подорож в останній момент відмінилася. А от валізний настрій лишився, і, оскільки у мандрівку із "Артбукманією" я хотіла поїхати вже дуже давно, та зірки все не складалися, то вирішила, що прийшов час і фактично застрибнула на борт балійського кораблика-"павучка" в останній момент. Необхідність летіти за півкулі трьома літаками зовсім не злякала, а навіть додала власного колориту (якось розкажу про літаки та авіакомпанії в одному з постів). І от, через майже добу у дорозі, після холоду київської зими мене зустріли аромати та спека (температура повітря на Балі близько +30 цілий рік) омріяного острова.

Пляж Баланган, Індійський океан, південний Балі

Типовий балійський пейзаж із рисовими плантаціями, "вихоплений" крізь вікно автівки

Ще один типовий пейзаж - гірський район у похмурий день, північний балі

Традиційні човни на березі Індійського океану в районі Кути, південний Балі

Дощовий день в дорозі

Захід сонця над Улувату, південний Балі

Як завжди, перше, із чим стикаєшся у новій країні - це пошуки зв'язку та транспорту до готелю. У аеропорту Денпасара безкоштовний Wi-Fi (хоча під'єднатися до нього в мене вийшло лише під час відльоту), та й картку місцевих операторів можна купити тут таки, до фактичного виходу із зони прибуття. Особисто я перестрахувалася й придбала найбільший пакет - із максимальними трафіком та хвилинами. Втім, можна було брати "лише інтернет" й зі значно меншим обсягом, особливо зважаючи, що все дистанційне спілкування у нашій тургрупі відбувалося у мессенджерах, а в усіх готелях, де ми зупинялися, й майже усіх кафе та ресторанах, що ми відвідували, був безкоштовний Wi-Fi.

Традиційна прикраса дахів

Подвір'я одного з готелів Семіньяку

Нове життя старих будівель - тренд "модного" Балі

Сучасна архітектура, Семіньяк

Морська та сучасно-традиційна тематика у фасадах магазинів, Семіньяк

Веселе "циркове" кафе, Семіньяк

Штормовий Тихий океан та фреш з кавуна в одному з кафе Ловіни

Таксі від аеропорту довезло мене й ще одну з учасниць туру із чарівним іменем Асель до Убуду, нашої першої домівки. Якщо хочете більш-менш справедливу ціну, варто шукати перевізника вже майже на парковці й нещадно із ним торгуватися, що ми й зробили. Або скористатися послугами Uber чи Blue bird (місцева індонезійська компанія). Втім, якого б перевізника ви не обрали, дороги будуть однакові: доволі вузькі, не дуже високої якості й із просто диким трафіком.

Одна з центральних вулиць Семіньяку, південний Балі

Готель в одному зі старих будинків Семіньяку, південний Балі

Традиційна забудівля та невеличкий храм, Семіньяк

Одна з вуличок Семіньяку

Захід сонця над Семіньяком

Окрім лівостороннього руху, варто пам'ятати, що дороги на Балі належать мопедам: тут це основний засіб пересування і, якщо від іноземців вимагають належної категорії права, шолом та дотримання усіх правил, місцеві їздять, хто як схоче та зовсім без водійських посвідчень і часто - засобів безпеки. Хоча ні, один "протиаварійний" засіб є майже в усіх - солом'яні прикраси "на щастя й від злих духів", що чіпляють на перед мопедів та авто, на бокові дзеркала, у салон, тощо (про вірування балійців і навіщо це все - трохи згодом). Звісно, аварії трапляються, але за весь час, незважаючи на дуже специфічні перелаштування з ряду в ряд, пересування по зустрічній, ігнорування будь-яких правил, круті повороти, гірські серпантини і т.д., небезпечних випадків я бачила лише три, й ті незначні. А от неймовірні навантаження на мопеди, наприклад, коли на одному їде двоє дорослих та троє дітей, чи "малюк" обвішаний товаром так, що став вдесятеро більшим, зустрічаються дуже часто.

Такі "обереги" можна часто побачити на місцевих автівках

"Оберіг" у салоні одного з таксі. Під час вихлянь дорогою навіть не ссунувся)

Щось типу звичної нам "іконки на дзеркало"

Мопеди часто стоять довгими ланцюжками вздовж доріг

Пані зі столиком, готовим до обіду

"Королі дороги"

Рух зустрічною смугою - а чому б і ні? :)

Взагалі торгуються на Балі усюди й завжди. Єдине виключення - державні органи й магазини з чітко визначеними цінами. Якщо ти не намагаєшся скинути вартість товару, то навіть ображаєш продавця. І, якщо правильно вести торг, то можна скинути ціну вдвічі, втричі, а то й вдесятеро (був такий випадок, так :)). Справа в тому, що більшість "туристичних" товарів дійсно недорогі, але продавці одразу ставлять дуже велику, навіть неправдоподібну інколи ціну, сподіваючись на "легковірну білу людину", адже саме туристи приносять основний прибуток. Як і всюди, справді якісні речі коштують дорого, тож за безцінь шедевру не купиш, що й правильно. А от усілякий "ширпотріб" тут продається на кожному кроці. Особливо багато найрізноманітнішого одягу та саронгів (традиційного одягу як жінок, так і чоловіків з цільного відрізу тканини), але не менше дерев'яного та кам'яного різбярства, картин, мозаїки, макраме, скла, шкіри, лозоплетіння, виробів із мушель та старих човнів і т.д. Причому знайти, наприклад, у Семіньяці індіанський роуч та ловці снів у сто разів простіше, ніж поштове віділення. Все, що більш-менш дозволяють зробити традиційні балійські техніки, можна знайти у місцевих крамницях, навіть якщо до власне балійської прикладної традиції ці предмети відношення не мають.












Основними видами мистецтва на Балі вважаються малювання, ткання та малювання по тканині (батік), різьба по дереву та каменю, ювелірна справа. Самі балійці кажуть, що мистецтва в них немає, бо кожен з них - митець. Щось у цьому є, бо навіть просте, здавалося б, прикрашання всього навкола квітами вони вміють перетворити на чарівну дію. Використовують сезонні квіти, котрих тут, відверто кажучи, вистачає цілий рік. Прикрашають храми, підношення богам, домівки, готелі, статуї, їжу - усе, що варто додаткової краси, як вони кажуть.



На сьогодні поки все, але далі буде ;)